10. Розділ про насильство.

129

Усі тремтять перед насильством, усі жахаються смерті. Приклавши це до себе – не вбивай сам, не примушуй інших.

130

Усі тремтять перед насильством, усім миле життя. Приклавши це до себе – не вбивай сам, не примушуй інших.

131

Хто б`є палкою істот, що воліють щастя, пошукуючи щастя собі, по смерті він не одержить щастя.

132

Хто не б`є палкою істот, що воліють щастя, пошукуючи щастя собі, по смерті він  одержить щастя.

133

Не кажи нічого грубого, адже ті, з ким ти так говорив, можуть відповісти на це. Адже грубощі – болісні, за це можуть наздогнати відплати.

134

Якщо ти сам не лунаєш, подібно до розбитого гонга, ти досяг Звільнення: у тобі не знайти гніву.

135

Як пастух ґирлигою виганяє корів на пашу, так старість і смерть поганяють життя живих істот.

136

Дурень не усвідомлює, коли він коїть злочини. Недоумок мучиться власними вчинками, наче горить у вогні.

137-140

Хто б`є палкою беззахисних, беззбройних, той швидко приходить до одного з десяти станів. Його може спіткати пекучий біль, пограбування та тілесне ушкодження, або ж важка хвороба, божевілля, або лихо від царя і жорстокий наклеп, або втрата рідних, або майнові збитки, також його будинки спалює жаристий вогонь. Після розпаду його тіла він, недоумкуватий, народжується у пеклі.

141

Ані вештання голим, ані сплутане волосся, ані бруд, ані піст, ані спання на сирій землі, ані пил і піт, ані прагнення сидіти навпочіпки не очищують смертного, що не позбувся сумніву.

142

Навіть якщо він і оздоблений, але якщо живе життям брахмана, задоволений, упокорений, стриманий, відкинувши насильство щодо всіх істот, він – брахман, він – самітник, він – послушник.

143

Чи знайдеться в цьому світі хоч який муж, що слухається совісті та пробуджується від осуду, як добрий кінь – від батога.

144

Наче добрий кінь, що його відшмагали батогом, будьте жвавими та збудженими. Упевненістю, і чеснотою, і потугою, самозаглибленням та вивченням дхамми ви,  довершені у знанні та вчинках,  спостережливі позбавитеся цього неабиякого болю.

145

Адже будівники каналів скеровують воду, лучники вправляються зі стрілами,  теслярі вправляються з деревом. Ревні тамують себе.