25. Розділ про послушника.

360

Видержка ока – добра, добра – видержка вуха, видержка носа – добра, добра – видержка язика.

361

Видержка тіла – добра, добра – видержка мови, видержка думки - добра, добра – видержка у всьому. Послушник, здержаний у всьому, звільняється від усіх страждань.

362

Здержаний у руках, здержаний у ногах, здержаний у мові, найвищою мірою здержаний, радісний зсередини, зібраний, одинокий, задоволений – такого звуть послушником.

363

У послушника, який здержаний устами, нечванливий, котрий розказує писання, пояснює  значення та дхамму, у такого - солодка мова.

364

Послушник, що насолоджується дхаммою, радіє дхаммі, роздумує про дхамму, пам`ятає про дхамму – не відпаде від істинної дхамми.

365

Не слід нехтувати власним здобутком, заздрити іншим. Послушник, що заздрить іншим, не приходить до заглиблення.

366

Послушника, що не зневажає свого здобутку, нехай і малого, невтомного, що живе чистим життям, звеличують навіть боги.

367

Хто нічого не має за своє в імені та формі, та не журиться за тим, чого нема – саме такого звуть “Послушник.”

368

Нехай послушник, що живе у приязні, з вірою у вчення Будди прийде до спокійного місця, до заспокоєння санкхар, до щастя.

369

Вичерпай, послушнику, воду з цього човна. Спорожнений тобою він легко попливе. Відрубавши і пристрасть, і гнів – так ти досягнеш Звільнення.

370

П`ять слід відрубати, п`яти - позбутися , п`ять - плекати далі. Послушник, що здолав п`ять притягань, зветься “той, що перетнув потік”.

371

Зосереджуйся, послушнику, не запаморочуйся. Не крутися ти, розуме, навколо чуттєвих насолод, аби не жерти тобі, запамороченому, розпеченої залізної кулі, не волати у вогні: “Оце так страждання!”.

372

Немає зосередження у тому, кому бракує мудрості. Немає мудрості у того, кому бракує зосередження. Але в кого є і зосередження, і мудрість, той, справді, поблизу Звільнення.

373

У послушника, що віддалився у порожню домівку, у якого заспокоєний розум, який правильно бачить дхамму - любов більша за людську.

374

Щоразу, коли він осягає поставання та занепад кхандх, його охоплюють захват і радість - безсмертя для обізнаних.

375

Ось тут початок для мудрого послушника: охорона чуттів, удоволеність і видержка згідно Патімоккхи. Спілкуйся з друзями доброчесними, невтомними, що живуть чистим життям.

 

376

Слід бути щирим у житті, вмілим у вчинках. Тоді, сповненим радості, можна покласти край стражданню.

377

Як жасмин скидає свої зів`ялі квіти, так скиньте з себе і пристрасть, і гнів, о, послушники, 

378

Спокійний тілом, спокійний у мові, врівноважений і добре зібраний, він виригнув наживки світу – такий зветься: “Заспокоєний”.

379

Сам себе картай, сам себе випробовуй. Уважний послушник, що сам себе захищає, буде жити щасливо.

380

Кожен сам собі захисник, кожен сам собі шлях. Отже, приборкуй себе, як купець – доброго коня.

381

Нехай сповнений радості послушник із вірою у вчення Будди прийде до спокійного місця, до заспокоєння санкхар, до щастя.

382

Адже послушник, що замолоду віддає себе вченню Будди, розсвічує цей світ, як місяць, що вийшов з-за хмари.