26. Розділ про Брахмана

383

Перепни потік, напружся, брахмане, відкинь насолоди! Зрозумівши знищення санкхар, ти, брахмане, спізнаєш Нестворене!

384

Коли брахман проходить через дві дхамми до другого берега, з нього, обізнаного, спадають усі пута.

385

Хто не знає того берега, цього берега, чи обох берегів разом, хто відчайдушний та розкутий – його я проголошую брахманом.

386

Зосередженого, незапорошеного, посидющого, хто зробив те, що слід, хто не має потягів, досяг найвищого блага – його я проголошую брахманом.

387

Удень сяє сонце, вночі світить місяць. В обладунках сяє вояк, в зосередженні – брахман. Проте безнастанно, вдень і вночі виблискує величчю Будда.

388

Того, хто ухиляється зла, звуть: “Брахман”. Того, хто живе в спокої, звуть “Самітник”. Якщо хтось зрікся своєї нечисті, тоді його звуть: “Мандрований”.

389

Не можна нікому вдаряти брахмана, та й брахману не слід злитися на такого. Сором кривднику брахмана, та ще більший сором тому, хто злиться.

390

Немає кращого для брахмана, ніж утримувати думку від того, що любе. Коли уникати помислу кривдити, тоді й тільки тоді притлумлюється страждання.

391

Хто не чинить лихого ні тілом, ні мовою, ні розумом, хто здержує себе в цих трьох речах – його я проголошую брахманом.

392

Якщо він пізнає дхамму, викладену істинно та цілком пробудженим, хай вшановує такого віддано, наче брахман – жертовний вогонь.

393

Не через сплутане волосся, родовід або походження стають брахманом. У кому і правда, і дхамма, той – чистий і брахман.

394

Що за користь у твоєму сплутаному волоссі, недоумку? А що за користь у твоїх шатах із козулячої шкірі? Усередині тебе хащі, а ти прибираєш те, що назовні.

395

Людину, убрану в лахміття, схудлу, на якій проступають жили, яка самотньо зосереджується в лісі – її я проголошую брахманом.

396

Я не проголошую когось брахманом завдяки лону, що народило його, завдяки походженню матері. Хто вважає щось своїм – ім`я його “той, що каже бхо”. Хто не вважає нічого своїм, не має вподобань – його я проголошую брахманом.

397

Хто розрубав усі пута, хто не жадає, проминув притягання, хто нескутий – його я проголошую брахманом.

398

Хто розірвав ремінь і збрую, повід із вуздечкою, хто відбив поперечину, пробудився – його я проголошую брахманом.

399

Хто незлостиво зносив би образу, побиття, ув`язнення, у кого сильне терпіння, потужна сила – його я проголошую брахманом.

400

Негнівливий, ревний, чеснотливий, негордівливий, стриманий, це його тіло – останнє – його я проголошую брахманом.

401

Як вода на листі лотоса, як гірчичне зерно на вістрі шила він не пристає до насолод – його я проголошую брахманом.

402

Хто тут збагнув сам, як покласти край стражданню, з кого впала ноша, хто нескутий – його я проголошую брахманом.

403

Глибокодумний мудрець, який відає, що є шлях, а що – ні; той, що досяг найвищої мети – його я проголошую брахманом.

404

Хто не зв`язується ні з власниками домів, ні з бездомними, у кого непевне помешкання, мало бажань – його я проголошую брахманом.

405

Хто припинив насильство щодо істот лякливих чи хоробрих, хто не вбиває та не змушує інших – його я проголошую брахманом.

406

Неспинений поміж спинених, звільнений поміж озброєних, поміж зваблених він без уподобань  – його я проголошую брахманом.

407

З кого пристрасть і гнів, пиха та нещирість спадають, немов гірчичне зерно з вістря шила – його я проголошую брахманом.

408

Хто говорить негострі, вдумливі, правдиві слова, не кривдить жодного – його я проголошую брахманом.

409

Хто не хапає того, що йому не дано тут у світі – довгого чи короткого, великого чи малого, доброго чи недоброго – його я проголошую брахманом.

410

Хто не знає туги ні в цьому світі, ні в іншому, незалежний, нескутий – його я проголошую брахманом.

411

Хто не має спокус, хто, усвідомивши, звільнився від сумнівів, сягнув глибини безсмертя – його я проголошую брахманом.

412

Хто тут вийшов за межі схильності як до доброго, так і до злого, безжурний, незапорошений, чистий – його я проголошую брахманом.

413

Хто наче місяць без плям – чистий, ясний, незбурений, чия мирська радість згасла – його я проголошую брахманом.

414

Хто оминув цей багнистий, важкий шлях – блукання, оману, хто переплив до іншого берега, зосереджений, вільний від бажання, хто позбувся сумнівів, без захоплень, звільнений – його я проголошую брахманом.

415

Хто тут зрікся насолоди, бродить навколо бездомним, чия мирська насолода згасла  – його я проголошую брахманом.

416

Хто тут зрікся жадання, бродить навколо бездомним, чиє мирське жадання згасло  – його я проголошую брахманом.

417

Хто, відкинувши людський тягар, подолав небесний, хто не зв`язаний жодним тягарем – його я проголошую брахманом.

418

Хто, полишивши любов та нелюбов, став остиглим, без захоплень, звитяжець, що переміг усі світи – його я проголошую брахманом.

419

Хто досконало знає відхід та поставання істот, хто незнадженний, хто – Сугата, хто Будда – його я проголошую брахманом.

420

Шлях його не знають ні боги, ні небесні музики, ні люди; у нього згасли потяги, Арахант  – його я проголошую брахманом.

421

Для кого немає нічого в минулому, в майбутньому та зараз, хто не має ні уподобань, нічого – його я проголошую брахманом.

422

Прекрасний мов бик, звитяжний, гострозорий, переможний, нестурбований, умитий, пробуджений – його я проголошую брахманом.

423

Хто відає свої колишні притулки та зрить рай з пеклом, а також досяг кінця народжень, мудрий, що осягнув довершене знання, осягнув усе, що осягається – його я проголошую брахманом.