До Розділу 1.
1. явища – в оригіналі dhamma. Дхамма - це один з провідних буддійських термінів, причому його значення має різні відтінки, залежно від контексту, наприклад: явище, вчення, ментальний феномен, закон, звільнення (Ніббана).
думка – в оригіналі mano (manas). Незважаючи на те, що більшість перекладачів перекладають manas як “розум” (єдине відоме мені виключення становить Beck, що перекладає manas як “thoughts”), мені видавалося доцільним перекласти manas саме як “думка”. Це певною мірою суперечить російській версії Топорова, адже споріднені терміни manas і citta ним було перекладено як “розум” і “думка”, а мною – як раз навпаки.
6. загинемо - в оригіналі yamamase. В деяких перекладах це слово перекладають як “слід стримувати себе”, вважаючи, що воно походить від yam- (стримувати). Інші перекладачи вважать, що слово походить від імені бога смерті Ями...
7. Мара – у буддійській літературі зловмисний дух, майстер духовної спокуси та зведення на манівці. Уособлення злих намірів, пристрастей та смерті. Щоправда, коментаторі підкреслюють, що це не зовнішня, а радше внутрішня сила, яка походить з розбещеного розуму.
8. ...позираючи на неприємне... – мається на увазі медитативне зосередження на неприємних, відразливих аспектах діяльності тіла для подолання хіті та тілесних уподобань.
9. огорнеться у жовте – жовта одежа була відзнакою членів общини Будди (сангхи).
17-18. місце – в цих двох строфах це означає місце відходу (gati) по смерті. Втім duggati та suggati не відповідають звичним для християн поняттям рай та пекло, а радше означають тваринний світ та інші нижчі сфери у протилежність до світу людей і богів.
До Розділу 2.
21. незапаморочення – в оригіналі appamado. Корінь “mad“ має первісне значення сп`янілий, запаморочений. Префікс “а-“ має заперечувальне, а “ра-“ - підсилююче значення. Традиційно “pamadа” перекладається як недбалість, несерьйозність тощо. Відповідно, “appamadа” є антонімом до “pamadа”. У своєму перекладі я намагався відтворити первісне значення слова.
21. безсмертя – мається на увазі Звільнення (Ніббана).
23. Звільнення – Ніббана (Нірвана – санскрит.). Оскільки термін Ніббана, взагалі, означав затухання вогню, а згодом і кінцеву мету кожного послідовника Будди, це поняття перекладають часто з пасивним, дещо притлумлюючим відтінком. Утім, як відзначає Тханіссаро Бхіккху у своїй книжці The Mind Like Fire Unbound, в стародавній Індії вважалося, що після згасання вогонь не зникає, а, власне, звільнюється від пастки та полону пального матеріалу. Отже, найкращим перекладом терміну Ніббана буде саме Звільнення.
30. Магхаван – епітет бога Індри
31. Послушник – bhikkhu, послідовник Будди, що відмовився від світу та живе жебракуванням.
До Розділу 4.
45. Учень, що “на шляху” – sekha, учень, що досяг першої (“вступ до потоку”), або, за деякими комментарями, до будь-якої з трьох стадій (“вступ до потоку”, “стадія одного повернення”, “стадія неповернення”), що ведуть до Пробудження.
54. тагара – кущ Tabernaemontana coronaria, що з нього виробляють парфуми.
До Розділу 5.
60. йоджана – міра довжини біля 11 км.
60. блукання – sajsaro (sansara) - ланцюг народжень і смертей.
70. куса – злак Poa cynosuroides
До Розділу 6.
89. чинники повного пробудження – пильний розум, аналітичні здібності, наполегливість, захват, ясність, зосередження і незворушність.
89. потяги – asava, один з найважчих для перекладу буддійських термінів. Буквально asava означає те, що випливає, витікає, витворюється з розуму причому . Російський перекладач Топоров обрав за краще перекласти цей термін як желание, втім у примітках зауваживши неповну адекватність такого варіанту. Англійськими варіантами перекладу цього складного поняття є, зокрема, inflow of thoughts (Richards), corruption (Wannapok), canker (Acharya Buddharakkhita), effluent (Thanissaro Bhikkhu). Потяги – це якості, що створюють цикл народження й смерті. Боротьба з ними може привести до їх уривання, згасання, що є одним із чинників набуття стану араханства (Див. Примітку до Розділу 7). Вважалося, що існують потяги чотрирьох різновидів: потяги чуттєвих насолод, потяг до існування, потяг до хибних поглядів та потяг до невігластва.
До Розділу 7.
Арахант – “гідний”, “чистий” – людина, що зупинила височування та не підлягає подальшим народженням. Арахант – це титул Будди та його найшляхетніших учнів.
95. колонна Індри - колонна присвячена богу Індрі зазвичай зводилася біля воріт, що ведуть до міста. Існував давній звичай ушановувати таку колонну квітами та дарунками. У випадку, якщо хтось хотів виявити неповагу до звичаю, він міг справляти свої природні потреби на цю колонну, але в жодному разі, зрозуміло, стовп ніяк не реагував.
До Розділу 8.
105. Небесний Музика – gandhabba – напівбожественний майстер музики і співів, мешканець нижчих небесних щаблів.
105. Брахма – чи не найголовніший бог індуїстського пантеону, творець всесвіту.
До Розділу 11.
146. ...у невпинному палахкотінні... – мене дещо турбувала певна невідповідність між тим, що світ палає, тобто він освітлений, отже до чого там було б потрібно ще якесь світло (світильник – у деяких варіантах)? Утім, як пояснив мені Тханіссаро Бхіккху, у даному рядку суперечність розв`язується легко, якщо взяти до уваги те, що палаючий вогонь – це нетривке, мерехтливе світло. На противагу жеврінню світильник дає стійке світло. Також, на Палі горіння світла (світильника) передається дієсловом jhāyati, що є натяком на jhāna (зосередження).
153-154. Згідно за буддійською традицією, ці слова були першими, що їх промовив Будда після Просвітлення. Дім – це власне існування, блукання (сансара), будівничий дому – це жадання, крокви – пристрасті, гребінь – невігластво.
До Розділу 12.
157. маються на увазі три стадії віку людини: молодість, зрілість, старість.
162. малува – рослина, що паразитує на дереві сал.
164. очерет каттхака гине відразу ж після плодоносіння.
До Розділу 13.
178. плод вступу до Потоку – sotāpatti – перша з чотирьох стадій на шляху досягнення Просвітлення. Вважалося, що досягши її, людина сягне Ніббани у щонайбільше сім народжень, причому жодного разу вона не народиться на рівні, нижчому за людський.
До Розділу 14.
185. Патімоккха – збірник правил та приписів для життя в буддійській спільноті.
190. і Будда, і дхамма, і сангха...три притулка буддиста, сангха – буддійська громада.
191. Восьмиступеневий Шлях – правильний погляд, правильний намір, правильна мова, правильна дія, правильний прожиток, правильне зусилля, правильна свідомість, правильне зосередження.
195. плетива – papañca – можна ще перекласти як ускладнення, облуди, препони, надмірності. Як зазначає Тханіссаро Бхіккху у своїй передмові до Madhupindika Sutta, жоден з ранніх буддійських текстів не надає чіткого тлумачення цього терміну. Але вони свідчать про те, як плетива виникають, як вони ведуть до конфлікту та як їм можна покласти край. Тобто ця складна категорія відображає небажаний наслідок розумових феноменів, які виникають при контакті з чуттєвими речами: “...коли хтось відчуває, він визначає (називає в умі). Коли він визначає, він розмислює. Коли він розмислює, він ускладнює (заплутується)...” (Madhupindika Sutta).
До Розділу 15.
202. кхандхи – п`ять груп прив`язаності до уявлення про власне Я: стосовно форми (фізичних явищ, включно з тілом), відчуттів, образного мислення (надавання назв), штучних вигадок (санкхари – див. нижче 203), свідомості.
203. санкхари – буквально означає “збирання докупи”, “конструкції”, причому з негативним відтінком штучності. Це поняття застосовують до фізичних та ментальних явищ, а також до їх поєднання. В деяких текстах санкхара – це четверта з кхандх (див. 202), або ж усі вони разом узяті. Головними рисами санкхар є їх нетривкість та відсутність сталості.
До Розділу 16.
218. Плавець проти течії – uddhamsota – той, хто досяг “Неповернення”, третьої з чотирьох стадій Пробудження.
До Розділу 17.
227. Атула – учень Будди.
235. Яма – бог нижнього світу. Вважалося, що його гінці з`являються людині перед смертю.
До Розділу 18.
240. зловживає дхоною – тобто надуживає якоюсь із дхон, чотирьох речей, необхідних для послушника, цебто одягом, милостинею, житлом та ліками.
254. поза нами – тобто за межами вчення Будди
254. Татхагата – буквально “той, хто став справжнім”, або “той, хто справді пішов” – епітет арахантів і Будди.
До Розділу 20.
283. рядок містить цікаву гру слів, адже ліс і жадання на Палі позначаються одним словом – vana.
285. Сугата – su-gata – “той, що добре (далеко) пішов” – один з епітетів Будди.
До Розділу 21.
294-295. Сенс цих рядків і досі викликає суперечки. Одні вважають, що істинно праведна людина залишатиметься такою, якщо уб`є (ненавмисне) батька чи матір. Інші вбачають в цих образах алегорію: матір – бажання, батько – марнославство, два царі – два хибні погляди щодо тіла, а саме на його уявну вічність, та на його уявне знищення; царство з підданими – чуттєві насолоди; тигр – гнів.
До Розділу 23.
324. Дханапала – царський слон, упійманий для царя місцевості Касі. Ядучий сік у слона виділяється під час статевого збудження.
329-330. Матанга – слон-самець, який зваживши на незручності співжиття в одному стаді з самицями та молодими слонами, облишив своє стадо, хоча йому й приходилося пити скаламучену стадом воду, пастися на галявинах, де пройшли інші слони, тощо.
До Розділу 24.
339. тридцять шість потоків – маються на увазі потоки жадання.
340. ліана – жадання, що огортає своїми паростками (думками) і корениться в розумі.
341. спорожнюючими та слизькими... – як зауважує Тханіссаро Бхіккху, ці епітети, застосовані для описання радощів, зазвичай описують рухи в кишечнику.
353. За легендою ці слова були звернені до самітника Упаки, одного з перших людей, кого зустрів Будда після досягнення Просвітлення. Вражений здібностями Будди Упака запитав, хто був його вчителем.
До Розділу 25.
370. П`ять слід відрубати - п`ять менших пут, що прив`язують розум до кола народжень (ілюзія власного “Я”; непевність; відданність облудним вченням; пристрасть, ненависть).
370. п`яти - позбутися – маються на увазі більші пута: прив`язаність до земного існування (до форми); прив`язаність до небесного існування (до безформності); пиха; невгамовність; невігластво.
370. п`ять - плекати далі – п`ять властивостей: впевненість, наполегливість, пильність, зосередженість і проникливість.
370. п`ять притягань – пристрасть, ненависть, облуда, пиха, хибні погляди.
До Розділу 26.
383. В даному місці термін брахман вжито у загальному для давньої Індії сенсі, тобто для позначення касти брахманів, а не як синонім епітету “арахант”.
384. дві дхамми – маються на увазі зосередження спокою та зосередження проникливості.
396. той, що каже бхо – Брахмани зверталися до інших каст та до Будди з привітанням “бхо”, що підкреслювало своє вище суспільне становище.
398. ремінь і збрую, повід і вуздечку – ремінь – ненависть; збруя – жадання; повід – 62 форми хибних поглядів; вуздечка – приховані вади (пристрасть, гнів, пиха, непевність, невігластво)